Десять пунктів Лілії Гриневич

      

Освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а завдавати напрямок цих змін на наступні десятиріччя!

     Сьогодні на Парламентських слуханнях запропонувала десять напрямків змін, які вважаю пріоритетними:

1) ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен бути вчитель;

2) створення системи освіти впродовж життя;

3) система освіти повинна забезпечувати новий зміст, який базуватиметься на "європейських орієнтирах";

4) збільшення навчального часу для реалізації нового змісту - потрібна дванадцятирічка!;

5) правильний розподіл фінансової відповідальності з чітким визначенням усіх показників освітньої субвенції та витрат, які вона покриває;

6) децентралізація управління і фінансів;

7) створення реального інклюзивного освітнього простору;

8) реалізація права вибору в освіті, збільшення кількості місць в дошкільних закладах за рахунок приватної освіти, в яку мають іти гроші за дитиною;

9) забезпечення розвитку системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості освіти;

10) створення зв’язку системи освіти і ринку праці через дієву національну рамку кваліфікацій та створення Національного центру професійних кваліфікацій, який займеться розробкою професійних стандартів.

     Ми маємо подолати себе, покінчити зі станом двадцятип’ятирічної прокрастинації в освіті. У нас елементарно немає часу. Зараз не час для партійних чи корпоративних чвар. Маємо об'єднатися і не чекати змін, а стати провідниками змін. В цьому бачу сенс нашої спільної роботи сьогодні, завтра і завжди.

Від автора:

прокрастинація (англ. Procrastination) — психологічний термін, означає схильність особи відкладати на потім, на завтра, на майбутнє неприємні рішення та справи.

Прокрастинатори — особи, схильні до затягування виконання завдань, перекладання своєї відповідальності на інших, вони працюють хаотично, без плану, або лише за натхнення чи невідкладності — через це неприємні співпрацівники у команді.