Виховуємо без ненависті

Як порузумітися у сучасному суспільстві, яке розділють різновекторні погляди на різні процеси, явища, події, які сьогодні відбуваються у нашій країні? 
Як завадити поселитися ненависті у душі підростаючого покоління, яка  преросте в агресію до інакомислячих? 
Вважаю, що саме відповіді на питання такого характеру сприятимуть вихованню толерантної, ідейно неупередженої на несприйнятної до насилля особи. 
Конкурс покликаний  продемонструвати вирішення актуальних соціально-педагогічних проблем.

                                                           Умови конкурсу

До 75-ї роковини трагедії Бабиного Яру

Міністерством освіти і науки затверджений план заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, що відзначатиметься цього року. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Сергієм Квітом.

Проведення заходів відбуватиметься з метою увічнення пам’яті про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту – масове вбивство євреїв Києва та вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації України.

Участь у проведенні заходів протягом року візьмуть Інститут модернізації змісту освіти, департаменти вищої та середньої освіти МОН, регіональні управління освіти, інститути ППО та навчальні заклади країни.

Згідно з планом заходів, затвердженим Міносвіти, протягом року має відбутись робота шкільних пошукових загонів стосовно жертв Голокосту, екскурсії школярів до Національного музею історії України у Другій світовій війні та музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

На базі бібліотек та музеїв навчальних закладів мають бути створені експозиції про масові вбивства 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру, а також інші злочини, скоєні нацистами під час окупації України.

У вересні навчальні заклади України проведуть лекції, бесіди та круглі столи, присвячені роковинам трагедії Бабиного Яру.

ПЛАН ЗАХОДІВ

Громадське обговорення проекту Концепції середньої загальноосвітньої школи України

Відповідно до рішення Президії НАПН України від 23.03.2016 р. виноситься на громадське обговорення проект Концепції середньої загальноосвітньої школи України.

Детальніше на сайті Інституту педагогіки НАПН України

http://undip.org.ua/…/gromads%60ke-obgovorennya-proektu-ko…/

Відзначення 25 річниці незалежності України

                                                                                                                            Документ повністю

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України наполягає

У Профспілці працівників освіти і науки України пропонують внести до законопроекту «Про освіту» норми про встановлення ставки заробітної плати асистента вчителя у розмірі 3-кратної величини мінімальної заробітної плати та визначення розмірів посадових окладів за кожним наступним (вищим) тарифним розрядом шляхом підвищення попереднього посадового окладу на 15%.

Відповідна позиція оголошена ЦК Профспілки працівників освіти і науки щодо нового законопроекту «Про освіту».

В освітянській профспілці зазначають, що виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року у сумі 1378 гривень, найнижчий розмір посадового окладу за такою посадою педагогічного працівника, як асистент вчителя, становитиме 4134 гривні, а за найбільш оплачуваною посадою, якою є ректор, він складатиме близько 22400 грн.

У профспілці повідомляють, що у низці редакцій законопроекту, з урахуванням багатьох пропозицій членів робочих груп з його опрацювання, мають місце різноманітні варіанти щодо гарантій в розмірах оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.

«Позиція ЦК Профспілки ґрунтується на закликах Європейського комітету профспілок освіти про необхідність забезпечення урядами країн гідної зарплати і пенсії вчителям, яка дозволить залучити в професію та утримувати найкращих і найбільш відданих професіоналів, а також вимогах учасників Всесвітнього форуму з питань освіти, проведеного ЮНЕСКО у 2000 році, які закликали уряди забезпечити фінансування освіти на рівні принаймні 7% ВВП до 2005 року та 9% ВВП до 2010 року», - йдеться у повідомленні.

Разом із тим в освітянській профспілці відзначають, що механізм визначення розміру мінімальної заробітної плати, що ґрунтується на величині прожиткового мінімуму, споживчий кошик якого не переглядався з 2000 року, є непрозорим та схильним до ручного управління, особливо в сучасних соціально-економічних умовах.

«За даними Держкомстату середня заробітна плата працівників промисловості за січень-грудень 2015 року становила 4195 гривень. Тож середній розмір посадових окладів педагогічних працівників, що склався на грудень 2015 року, складає лише 52%, а науково-педагогічних працівників – 45% від гарантованого статті 57 закону «Про освіту» рівня», - повідомляють у профспілці.

«Таким чином, президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України наполягає на врахуванні в законопроекті позиції ЦК Профспілки, що підтверджена особистими підписами понад 650 тисячами освітян, яка полягає у збереженні, як мінімум, гарантій держави на встановлення середнього розміру посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічних працівників – не нижче подвійної заробітної плати працівників промисловості та встановлення доплат спеціалістам закладів освіти до рівня середньої заробітної плати працівників народного господарства», - зазначили у профспілці.
                                                                                                                                      Джерело

Історія рідного краю

Посібники такого змісту велика рідкість серед педагогічного загалу. Фундаментальна робота такого змісту виходила ще у 70-і роки минулого століття «Історія міст і сіл України.Миколаївська область». Маю надію що автори та укладачі монографії не розчарують як персічних поціновувачів історії рідного краю так і студентів та викладачів суспільних дисциплін. На жаль до Очаківського району надійде безкоштовно лише один примірник (Куцурубська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка).  

24 березня о 10.00 - презентація-передача книги школам області.

Місце - Миколаівський обласний інститут післядипломної педосвіти

 У навчальному посібнику розкрито історію Миколаївщини. Автори на основі архівних документів і матеріалів показали, як зароджувалося життя в нашому краї. Крім історичних тем, знайшлося місце і для показу таких тем, як національні меншини, культура краю, визначні постаті і т.д. Посібник підготовлено для учнів середньої загальноосвітньої школи.

Участь у презентації взяли: Кремінь Тарас Дмитрович, народний депутат України; Шитюк Микола Миколайович, доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, керівник авторського колективу, Пархоменко Владислав Анатолійович, доктор історичних наук, в.о. професора Інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Шуляр Василь Іванович, доктор педагогічних наук, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Чи є перспектива на існування у малококомплектних, "віддалених", "важкодоступних" шкіл?

Впевнений, у кожному районі є віддалені села, в яких теплиться осередок життя у вигляді школи. І учнів там мало, і вчителів катастрофічно не вистачає, і витрати на утримання у розрахунку на одного учня  зашкалюють. Є такі школи і в Очаківському районі. Серед них Покровська ЗОШ І-ІІІ ст., у якій навчається всього 15 учнів, більшість  із них підвозиться до школи з навколишніх хуторів. Знаходиться вона на Кінбурнському півострові - транспортний зв'язок обмежений і досить умовний. І тому ситуація щодо подальшого існування  загальноосвітньої школи потребує особливого підходу.  

Саме цією проблемою переймалися Голова підкомітету з освіти  Верховної Ради України з питань науки і освіти,член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців Тарас Кремінь, голова Очаківської районної державної адміністрації Сергій Самоуков, голова Очаківської районної ради Олександр Борщевський,  директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, заслужений учитель України Василь Шуляр,  начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Людмила Голян, які 23 березня відвідали напівострівний  куточок нашого краю.

Пропоную Вашій увазі особистий допис Креміня Тараса Дмитровича, яким він поділився на своїй сторінці у соціальних мережах.

Тарас Кремінь

Кінбурнська коса - райський куточок у... важкодоступній місцевості?

Відповідний оксюморон вживаю заради збереження червонокнижноі Кінбурнськоі коси та на позначення Покровськоі сільради, в позачерговому пленарному засіданні сесії якої я взяв участь разом із колегами - головою Очаківськоі РДА Сергієм Самоуковим, директором МОІППО Василем Шуляром, начальником відділу освіти,  молоді та спорту РДА Людмилою Голян.

Основне питання - фінансування місцевої школи (проектна потужність - 60 учнів) із індивідуальною формою навчання на 5 учителів, в якій - 15 учнів із Покровки та Покровського (дефіцит бюджету ради - 120-150 тис.грн.) або ж об'єднання із сусідньою, Василівською школою (42 учні, набір на наступний навчальний рік - 7 першачків), де є, в порівнянні з першою, внутрішній туалет, відремонтовані класи, огорожа, нові покрівля та підлога. А тут ще є дитячий садочок "Лісова казка" із 22-ма острівчатами, а також благородні вихователі.

Реакція батьківського комітету Покровки очевидна: мали, що слухати, і голова сільради Г.М.Агафонов, і депутати. Аргументованою була позиція С.В.Самоукова, який наполягає на індивідуальному підході у вирішенні проблем закладу освіти, який, на його думку, за всіх умов необхідно зберегти. Тієї ж думки були і Л.А.Голян, і В.І.Шуляр, і місцеві жителі.

У своєму виступі я зауважив наступне. По-перше, фактична відсутність доріг серед піщаних барханів ускладнена навіть із використанням спецтехніки доступ до школи, а до сусідньої - тим паче. По-друге, нестабільність живлення, часткова навігація - це обмежені можливості використання сучасних методик, засобів навчання, доступу вчителів до роботи. По-третє, географічні особливості, близькість до лісу з дикими тваринами, агресивне середовище - небезпека для дітей і всього сущого.

Крім того, я підкреслив на важливості уважного прочитання методики формування спроможних територіальних громад, якою передбачено застосування поняття важкодоступноі місцевості, отже, відповідного наповнення середньої школи, принципів забезпечення конституційними правами в межах територіальної одиниці. Очевидно, що в цьому документі мали би бути окремо враховані такі сільради, як Покровська (півострів), життєдіяльність якоі є залежною від сезону, навігації, працевлаштування, ще - західноукраїнські високогірні райони, а також взяті до уваги важкодоступні місцевості на сході країни.

Очевидно, така деталізація могла би піти на користь в частині глибинного осмислення проблем громад, а також правовою підставою для відповідних освітніх субвенцій, державно-приватного партнерства, співфінансування з бюджетів інших рівнів тощо.
Вважаю, що і перспективному плані формування територій громад Миколаївської області, затвердженого депутатами обласноі ради, треба переглянути концепцію Очаківськоі територіальної громади, до складу якоі можуть зарахувати за принципом "громада у громаді" і Кінбурн. Зрештою, тут повинен бути державний підхід - виважений, мудрий, перспективний, з урахуванням світового досвіду.

Скажімо, серед найвідоміших важкодоступних місцевостей та шкіл на планеті - печерна школа в Китаї, на яку тривалий час не вистачало дотацій; школа в човні у Бангладеш, де дітки переживають повені; початкова школа в горах провінції Сичуань (Китай). Але ж ми не хочемо такого!

Зі свого боку підготував звернення до депутатів Миколаївської обласноі ради та її головою  переглянути Перспективний план, а також вніс пропозиціі щодо змін до чинних регуляторних актів щодо терміну важкодоступноі місцевості та його прикладного характеру в частині українських реалій в умовах формування воістину спроможних територіальних громад.

Переконаний, що Миколаівщина збереже Кінбурн та захистить його прекрасних мешканців!

Тарас Кремінь

 Г.М.Агафонов, голова Покровської сільради

Василь Шуляр

"Ракова Січ" - нова історична гіпотеза учнів Очаківщини

Спільне дослідження Ракової Січі учнями Василівської ЗОШ І-ІІІ ст. і археологів Інституту археології АН України 

16 березня 2016 році в Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді було проведено 5-й обласний конкурс юних екскурсоводів «Музейна скарбниця Миколаївщини», присвячений 80-річчю з дня народження Бориса Мозолевського, видатного земляка , вченого-археолога та поета.  Тому головна тематика цьогорічного заходу була зосереджена на археологічних здобутках та їх відображенню в експозиціях музеїв навчальних закладів Миколаївської області.

Всього свої школи представляв 71 учасник, серед яких учні 9 класу  Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Очаківського району Передрій   Лілія та Цвєткова Крістіна. Оцінювали виступи юних екскурсоводів поважні та досвідчені науковці і педагоги, які не лише об’єктивно та неупереджено оцінювали виступи, а й робили фахові і доречні зауваження, висловлювали побажання. Серед них доктори та кандидати історичних наук, консультанти та керівники наукової секції МАН «Історичне краєзнавства» на чолі з Головою Миколаївської обласної організації НСКУ, доктором історичних наук, професором Олександром Тригубом.

Юні екскурсоводи Очаківщини гідно продемонстрували екскурсійну роботу «Археологічні пам’ятки Кінбурнської коси», яку позитивно відзначило поважне журі. Лілії та Крістіні вдалося віртуально пернести  присутніх до Кінбурнського краю на територію давніх поселень. Конкурсантки висловили гіпотезу  про існування дев’ятої  Запорізької Січі , яка знаходилася безпосередньо на Кінбурнському півострові.

За 3 роки учнівських досліджень членами гуртка «Історичне краєзнавство» на чолі з керівником гуртка, вчителем історії Твердовською Любов Петрівною,  було встановлено назву козацького поселення «Васильківська – Ракова Січ», яке датується 1787 - 1792 рр. Спільно з археологами Інституту Археології АН України юні краєзнавці взяли участь у археологічних розкопках. Їхні старання перевершили всі сподівання - було знайдено  фрагменти української кераміки 17-18 століть, глиняні дитячі іграшки, монети російські, ковані цвяхи, гарматне ядро, турецький ятаган. Частину знайдених експонатів василівські екскурсоводи продемонстрували присутнім під час заходу.

 Передрій Л. та Цвєткова К. повернулися з Миколаєва окрилені, з масою позитивних вражень від досконалої організації конкурсу та атмосфери, яка сприяла натхненій та результативній роботі. За участь в обласному конкурсі конкурсантки отримали грамоту за друге місце в номінації «Краща екскурсія». Їхні успіхи щиро порадували учнівський та педагогічний колективи Василівської школи наставника та керівника наукової роботи Твердовську Л.П.

Відділ освіти, молоді та спорту Очаківської райдержадміністрації, районний методичний кабінет вітає учнів та вчителів Василівької школи з почесної нагородою та зичить їхньому невеликому але дружньому колективу  нових досягнень у краєзнавчій роботі.

Уламки ужиткового посуду ІІ пол. ХVІІІ ст.

Дослідження  учнями культурного шару  ХVІ —ХVІІІ ст.

Нагородження Передрій Лілії та Цвєткової Крістіни

Члени журі, перможці та учасники 5-го обласного конкурсу юних екскурсоводів 

«Музейна скарбниця Миколаївщини» 

  

Юні історики Очаківщини стали призерами!

19  березня на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проходив ІІ (обласний) етап ХVІІІ Всеукраїнського турніру юних істориків, у якому взяли участь 17 команд. Усіх учасників привітала Трубнікова Людмила Володимирівна, заступник директора з науково-педагогічної роботи інституту.

У ході ігор команди показали різний рівень підготовки. Високу компетентність, що в знаннєвому компоненті виходила за межі шкільної програми, продемонстрували команди Миколаївського юридичного ліцею, гімназії № 2, Миколаївського муніципального колегіуму, збірна Баштанського району.

Спільним рішення журі І місце було присуджено командам Миколаївського юридичного ліцею та гімназії № 2 Миколаївської міської ради.

Призерами обласного турніру стали такі команди:

ІІ місце – збірна Баштанського району, команди Миколаївського муніципального колегіуму Миколаївської міської ради, Вознесенської гімназії Вознесенської міської ради.

ІІІ місце – команда Миколаївського класичного ліцею Миколаївської міської ради, збірні м. Первомайську, Очаківського та Снігурівського районів.

Районний методичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Очакіської райдержадміністрації  щиро вітає юних істориків та їх наставників з перемогою: 

Кулик Сніжану, ученицю 9 класу Солончаківського НВК (вчитель Рак В.М.),

Петречків Валерію, ученицю 10 класу Куцурубської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка (вчитель Бохна С.О.),

Струкала Максима, учня 10 класу Куцурубської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка (вчитель Бохна С.О.),

Нараївського Валентина, учня 10 класу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Нараївська Г.І.),

Калашника Олександра, учня 9 класу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст.(вчитель Нараївська Г.І.).

Управління освітою - ліквідувати, чи реформувати?

Причетних до освіти в нашій країні близько 70-80% населення. Частина дорослих перконливо впевнена, що саме необхідно міняти в освітянських лабіринтах. Одні вважають за необхідне розвантажити школярів, залишивши від 4-6 профільних предметів у старших класах. Частина вчителів, які зіткнулися із надвимогливістю (див. свавіллям) освітянського чиновництва, бажають швидкого розпуску головних спеціалістів (інспекторів - заст.) та методистів. Треті чекають від держави реальних коштів, які дали б змогу здійснювати навчально-виховний процес за сучасними вимогами.

А ось Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України вважає за необхідне змінити (див. зламати) саму систему управління галуззю середньої освіти. Деякі його думки в мене викликають, щонайменше, подив, але деякі заслуговують на  майбутнє втілення. (Далі оригінал)

Найглибша криза, яка є в освіті, це криза управління цією сферою. Будь-які реформи не можливі без ліквідації ієрархічної структури управління освітою, переходу від неефективного зовнішнього управління навчальними закладами до школобазованого менеджменту.

Якщо ми справді хочемо щось змінити, замість існуючих зараз бюрократичних «контор», мають з’явитись принципово нові управлінські структури. У них мають працювати не чиновники, а топ-менеджери нової формації. Не обов’язково ці люди мають бути генераторами нових ідей, але вони неодмінно мають бути поцінувачами цих ідей, фасилітаторами якісних змін, організаторами руху «маленьким кроками до великої мети»…

Є два варіанти «перезаснування» органів управління освітою.

Перший варіант, давайте його умовно назвемо — голландський. Якщо в Амстердамі є чотири школи, які розвивають педагогіку Монтессорі, вони створюють відповідну Асоціацію шкіл Монтессорі, яка і здійснює управління цими навчальними закладами.

Другий варіант «перезаснування» — грузинський. Якщо традиційні управління освіти не піддаються трансформації, їх слід просто ліквідувати. Ті ж функції, які вони здійснювали, в такому випадку передаються на рівень навчального закладу. Гроші автоматично йдуть за дитиною завдяки освітнім ваучерам та за ідеями (гранти), директора призначає рада школи тощо.

Упродовж останніх десятиліть у абсолютній більшості країн світу практичним наслідком реалізації цього принципу став відхід від ідеї централізму як основоположного принципу управління системою освіти. Наслідком цього стала зміна ролі бюрократичної надбудови та утвердження свободи в управлінні (і відповідальності за результативність роботи) на рівні школи. Тепер школи в будь-якій демократичній країні вже не є надлишково керованими організаціями, вони мають можливість сповна скористатись головним ресурсом для успішного саморозвитку — ресурсом свободи.

Якщо ми справді хочемо рухатись до європейських стандартів управління гуманітарною сферою, роль бюрократичної надбудови в освіті має бути зведена до необхідного мінімуму (до організації матеріально-технічного забезпечення роботи закладів освіти та до захисту свободи всіх учасників освітнього процесу). Управління освіти будь-якого рівня має опанувати незвичну роль «великого спостерігача», який уміє вимірювати «температуру реформ», уміє підсилювати та координувати ті чи інші процеси в освітній сфері.

В Дорожній карті реформ ми записали як чи не найголовніше завдання: «Реформування системи управління освітою (ліквідація зайвих ланок в структурі управління освітою, функціональної та інформаційної надлишковості, проведення дебюрократизації, розвиток громадсько-державного партнерства в управлянні шкільною освітою, створення можливостей для розвитку школи як автономної юридичної особи)».

Мова йде про два напрямки змін:

І. Ліквідацію управлінь освіти і створення замість них (у разі потреби) департаментів (відділів) сервісного забезпечення роботи навчальних закладів.

Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються не «органи управління освітою», а сервісні центри із матеріально-технічного забезпечення роботи закладів освіти.

Департамент сервісного забезпечення роботи навчальних закладів матиме три функції:

Консультативну (керівник школи чи вчитель зможе за потреби скористатись послугами кваліфікованого юриста, економіста чи фінансиста).

Аналітичну (облік дітей, збір статистичної інформації тощо).

Фінансово-господарчу (забезпечуватиме за згодою навчальних закладів обслуговування приміщень, харчування тощо). Цю третю функцію можуть виконувати і приватні компанії.

Тобто освітою ці структури не «керуватимуть», контроль не здійснюватимуть (цю функцію візьмуть на себе регіональні органи державної інспекції). Лише сервісні функції! Звітування перед навчальними закладами про виконання цих функцій.

Здав директор в червні ключі від школи у департамент сервісного забезпечення, зробив замовлення, напередодні 1 вересня приймає школу. Так робить його колега в якісь Швейцарії і так має бути в нас.

ІІ. Передачу функцій «органів управління освітою» на операційний рівень, тобто на рівень навчального закладу (функції підбору та призначення кадрів, затвердження штатних розкладів, тарифікації тощо), на рівень регіональних органів державної інспекції чи незалежних агенцій з оцінювання якості освіти (вони здійснюватимуть функцію контролю), на рівень місцевих асоціацій вчителів та керівників шкіл, недержавних центрів професійного розвитку педагогічного персоналу тощо (вони здійснюватимуть функцію методичного супроводу).

Можна йти на компроміси, наприклад щодо тривалості навчання на тій чи іншій ступені, а от щодо бюрократичної вертикалі, компромісу бути не може. Це той випадок, коли потрібна «шокова терапія», бо тільки так можна прийти до освіти без начальника, освіти без наказів, освіти без пустопорожніх нарад, освіти без конкурсоманії, освіти без хабарів, освіти без страху…

Якщо не буде ліквідована бюрократична вертикаль в освіті, ні про який перехід від неефективного зовнішнього управляння навчальними закладами до школобазованого менеджменту мова не йтиме. Забемхане вчительство і затуркані директори шкіл не стануть силами змін, а, навпаки, чинитимуть спротив будь-яким реформам. Рушійною силою реформ вони стануть лише тоді, коли ми їх вивільнимо від бюрократичного пресу, утвердимо презумпцію невинуватості, почнемо будувати стосунки за принципом довіри… 

     

Співпрацюємо з "Основою"

Творчий вчитель, який за роки напрацював неоціненний педагогічний досвід, з часом, мріє ним поділитися. Вершиною педагогічної майстерності вважається не лише використання власного доробку але і здатність навчити колег по ремеслу. 

Я особисто не являюся представником  інтересів видавничої групи "Основа", навіть навпаки - вважаю за правило обов'язково передбачати сплату гонорару автору.

Та хай там що, вважаю за необхідне, обов'язково друкуватися майстрам своєї справи.  

Шановний колего!

Колектив ВГ «Основа» висловлює вам подяку за увагу до наших видань
та співпрацю. Приємно розуміти, що ми можемо надати творчим педагогам України найбільший простір для спілкування. Дуже цінуємо вчителів, які не тільки виконують свої повсякденні професійні обов’язки, але й знаходять час для творчості, діляться своїми знахідками з колегами. Тож будемо раді надрукувати ваші педагогічні доробки у фахових журналах видавництва.
Загальні вимоги до друкованих робіт читайте тут.
Ознайомитися з іншими цікавими пропозиціями ВГ «Основа» ви зможете, завітавши на сайт.

Науково-методична рада районного методичного кабінету

15 березня 2016 року проведено чергове засідання науково-методичної ради районного методичного кабінету.

Завідуючий РМК, Тарабан Володимир Анатолійович ознайомив присутніх із результатами проведення ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року- 2016» та окреслив основні напрямки роботи заступників директорів з навчально-виховної роботи та 

методичної служби району щодо підготовки учасників конкурсу професійної майстерності у 2016-2017 навчальному році.

Про ефективність впливу методичного супроводу на зростання фахової компетентності керівників гуртків Школи естетичного виховання с. Парутине розповіла присутнім директор школи естетичного виховання Замєтна О.М.

Заслухано також інформаційні довідки методистів РМК з питань розвитку соціокультурної компетенції учнів на уроках англійської мови, умов забезпечення ефективності викладання предмета «Захист Вітчизни» та організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах району.

Члени науково-методичної ради схвалили  авторську методичну розробку «Виготовлення штучних квітів з паперу», запропоновану вчителем трудового навчання Солончаківського НВК Дрозд Людмилою Петрівною. «Майстер-клас» з виготовлення паперових квітів став яскравим доказом професійної майстерності вчительки.

Володимир Анатолійович вручив почесні грамоти переможцям ряду обласних професійних конкурсів Миколаївського обласного центру дитячої та юнацької творчості та переможцям в різноманітних номінаціях районного етапу турніру юних істориків.