За ініціативи
Президента України П. Порошенка 2016 рік оголошено роком англійської мови.
Одним із численних заходів з цього приводу став проведений 2 грудня, на базі
ЗОШ №1, міський семінар учителів англійської мови.
На сьогодні виховання
особистості мислячої, самостійної,
творчої — соціальне замовлення суспільства. Уміння працювати з інформацією
упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального
розвитку й самовдосконалення, передавати і, в результаті, опанувати уміння
спілкуватися - стало невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.
Під час семінару
завідувач ММК відділу освіти міськради Тарабан В.А. наголосив на важливості застосування
технології розвитку критичного мислення, як одного із шляхів виховання активної
особистості, яка зможе взяти на себе ініціативу та діяти в межах правового
поля. Це засіб формування критичного мислення й водночас розвитку творчих здібностей
дитини. Життєвий досвід дитини — вирішальний фактор формування особистості, а
вся система навчання й виховання повинна допомогти їй виявити у собі й
розвинути те, що їй органічно притаманне.
За своєю
сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер:
вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше
матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі
команди та розв’язувати конфлікти; шукати й компонувати нову інформацію з
різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання
конкретних завдань; розвиває критичне мислення й прагнення до творчості та
саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися, критично мислити й
використовувати свої знання у повсякденному житті. Саме ці технології розвитку
критичного мислення озвучила методист ММК відділу освіти міськради Шевченко О.В. та запропонувала учасникам
семінару звернути на них увагу під час проведення фрагментів уроків учителями
ЗОШ №1.
Директор ЗОШ №1 Іщенко Т.В. зосередила увагу
присутніх, що серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і
найсильнішим є пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації
пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності. Навчання,
підкріплене пізнавальними інтересами, має активний, дієвий характер, активізує
розумові процеси учня, у нього з’являється прагнення до пошуку та дослідження. Представивши
своїх вчителів англійської мови, зазначила, що навчально-виховний процес пропонує
вчителям організувати так, щоб він відповідав вимогам сучасності, а саме:
- мав особистісно орієнтовану спрямованість;
- надавав можливості для диференціації навчання;
-забезпечував реалізацію діяльнісного підходу до
мовленнєвого розвитку особистості;
- органічно поєднував навчання мови й мовлення.
Саме на вказані
засоби, методи й технології Тетяна Володимирівна звертає увагу, відвідуючи
уроки вчителів.
Пізнавальні
інтереси виявляються через певні емоції або емоційні стани: здивування
відкриттям, очікування нового, піднесення у процесі учіння, інтелектуальна
радість. Вольові прояви пізнавального інтересу пов’язані з ініціативою учня,
самостійністю у здобутті знань, пошуком шляхів розв’язання навчальних завдань.
Освітня
технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це
сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до
дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними
матеріалу, узагальнення одержаних знань.
Вчителі ЗОШ №1 Іванова О.В. та Токміна А.В.,
представили фрагменти уроків в 5 та 10 класах, де учасники семінару побачили,
обговорили й оцінили методи й прийоми розвитку критичного мислення.
Олена Василівна та Алла Василівна створили на уроках ситуацію
успіху для розвитку особистості дитини, дали можливість кожному вихованцеві
відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили;
допомогли дітям зрости в умовах успіху, дали відчути радість від здолання
труднощів, допомогли зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь
треба докласти зусилля і тоді успіх супроводжується відчуттям радості та
задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.
Саме в шкільні
роки відбувається процес соціалізації учнів, вони адаптуються до тих видів і
форм діяльності, в яких їм доведеться брати участь у дорослому житті. Викладання
повинно бути захоплюючим - таким є один із принципів методики сучасного уроку. Чим
молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Іванова О.В. для своїх
п’ятикласників підібрала найбільш цікаві завдання, які максимально розвивають
самостійність дитини, збуджують її думку. Олена Василівна запровадила вправи
для мовленнєвого розвитку, які дають учням змогу досягти значного рівня
сформованості комунікативних компетентностей школярів. Процес спілкування був
цікавим, захоплюючим, розвиваючим і позитивно впливав на формування творчих
здібностей учнів.
Створення в
класі сприятливих умов для невимушеного спілкування, застосування діалогічних
та дискусійних форм навчання, постійне надання можливостей для самостійної
творчої діяльності учнів забезпечила для учнів 10 класу Токміна А.В. Досить
актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види
дискусій, дебатів. Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми
через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для
розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички, що на уроці Алли Василівни
мали змогу спостерігати учасники семінару. Діалогічне мовлення дає змогу
знаходити рішення в будь-яких професійних та життєвих ситуаціях, а також
зацікавлює учнів, допомагає осмислювати власну думку, розвиває творчі
здібності, дає можливість критично мислити, забезпечує мовленнєвий розвиток
учнів, навчає їх вільно висловлюватися в різних ситуаціях при спілкуванні.
Однак інтерес
не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети.
Істинний інтерес до пізнання виникає в тих випадках, коли воно пов’язане з
вирішенням проблеми, яка активізує пізнавальну діяльність школярів, допомагає
створенню проблемної ситуації на уроках.А значить, кожне заняття повинно мати
пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом
викладу зазначила Петрова Г.О., яка запропонувала технології для розвитку
критичного мислення при читанні та письмі. Намагаючись не просто подавати
готові істини, а викликати в дітей потребу самостійно знайти відповідь на
запитання, Ганна Олександрівна зазначила, що необхідно створювати на уроці
«ситуацію успіху». Співпраця учнів з учителем і своїми товаришами дозволяє
послідовно, долаючи труднощі, йти до поставленої мети.
Учасники семінару вдячні
Ганні Олександрівні, що вона поділилася власним досвідом підготовки учнів до
ЗНО та презентувала свій виступ в практичній формі, де вчителі, учасники
семінару, були одинадцятикласниками й виконували практичні завдання,
запропоновані вчителем, а принципи особистісно орієнтованого навчання
забезпечило емоційне благополуччя «учнів-вчителів» на навчальних заняттях, що
сприяло успішній реалізації завдань, формуванню комунікативних умінь та
мовленнєвої культури школярів. Навчити
учнів мислити критично означає правильно поставити запитання, направити увагу в
правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення.
Мислити критично
можна в будь-якому віці. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес
пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та
продуктивним. Отже, розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не
лише у навчанні, а і в повсякденному житті дітей. І тому семінар вчителів
англійської мови закінчено побажаннями, щоб творчим амплуа для вчителів
загальноосвітніх навчальних закладів м. Очакова стали слова видатного педагога В.
О. Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,
пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – основна задача
вчителя. В наших школах не повинно бути нещасливих дітей - дітей, душу яких
з’їдає думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні — єдине джерело
внутрішніх сил дитини, які народжують енергію для подолання труднощів, бажання
вчитися».
Шевченко О.В., методист ММК
Немає коментарів:
Дописати коментар