Не знаю особисто О. Деревянка, та знаю одне: якщо людина
йде в освітнє міністерство і прагне щось кардинально змінити, а їй цього не
дають робити, то чого варте таке міністерство з його керівниками.
Не потрібно далеко ходити і заглиблюватися у міністерські
клопоти. Вже два роки маємо нового міністра і «команду». Чи можна було за цих
два роки зробити старшу школу профільною і розвантажити її так, щоб учні мали
професійне спрямування?
Йдеться не про «розвантаження» програм, яке рекламує Квіт
із своєю недолугою командою одобрямсів. Йдеться про перетворення старшої школи,
яка у нас заявлена як профільна, дійсно у профільну, що вимагає скорочення і
ліквідацію навчальних предметів непрофільного циклу, зміну годин, запровадження
спецкурсів, посилення компоненту індивідуальних та консультаційних годин тощо.
Сучасні 10-11-класники — РАБИ! Хто з вас шановні колеги
працює щоденно 7-8 годин в аудиторії, йде додому і ще 5-6 годин працює, щоб
підготуватися до наступного робочого дня? Хто?
З якою метою витрачаються державні гроші, час дітей,
учителів на викладання дисциплін, які носять узагальнюючий характер, або які не
пов'язані з майбутньою фаховою підготовкою дитини? Невже за два роки не можна
було розпочати цей процес і визначитися у блоках профільних і загальноосвітніх
дисциплін? Невже не можна було розпочати цей процес поетапно, за роками?
Нічого не змінилося. Не відбулося і фактичного
розвантаження програм у 5-9-х класах. Відбулася КАСТРАЦІЯ програм, а розвантаженням
і не пахне. Та з іншого боку — чому дивуватися? Якщо міністерство не змогло
організувати друк, надходження шкільних підручників, то яких революційних змін
ми можемо чекати від цієї команди. Краще, пане Квіт, ви б керували Могилянкою.
Там у вас щось виходило.
Віктор Мисан, кандидат
педагогічних наук, Міжнародний економіко гуманітарний університет.
Немає коментарів:
Дописати коментар