Учитель року

                                                                                                                                                             

Вчитель року - 2018

Шановні учасники конкурсу та працівники методичних служб області!

Нагадуємо, що із 06 до 09 лютого 2018 року на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проводитиметься очний етап другого (обласного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2018» із номінацій «Українська мова та література», «Німецька мова», «Фізика», «Фізична культура».
Програмою очного етапу Конкурсу передбачається проведення самопрезентації учасниками системи педагогічного досвіду, уроків на базі визначених закладів загальної середньої освіти міста Миколаєва, самоаналізу уроку, презентації технологічної карти навчального проекту.
Урочисте закриття Конкурсу відбудеться 09 лютого 2018 року в приміщенні Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (вул. Адміральська, 4-а) о 10.00.
Під час церемонії закриття Конкурсу передбачено виступ переможців, у якому вони представлять себе як творчу особистість (домашня заготовка до 3 хвилин).
Для підготовки документації на отримання премій переможцями другого (обласного) туру Конкурсу, які посіли І, ІІ, ІІІ місця, і подальшої звітності кожному учасникові очного етапу необхідно мати при собі паспорт, ідентифікаційний код та їх ксерокопії.
Проживання учасників та членів фахового журі під час проведення очного етапу другого (обласного) туру Конкурсу – на базі гуртожитку Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» (вул. Генерала Карпенка, 18, м. Миколаїв).
Членам фахових журі та учасникам Конкурсу, які надали заявку на проживання, просимо обов’язково мати з собою ксерокопію наказу про відрядження з місця роботи, завіреного печаткою закладу.
Оплата за проживання та харчування членів фахового журі та учасників очного етапу Конкурсу здійснюватиметься відповідно до кошторису другого (обласного) туру.

Наказ МОН України від 19.06.2017 р. №886 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Лист МОН України від 19.09.2017 р. №1/9-509 Про організацію та проведення третього (заключного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018»

Наказ департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 29.09.2017 р. «Про проведення першого (районного (міського)), другого (обласного) турів всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Лист МОІППО від 29.09.2017 р. №1149/15-23 «Про проведення першого (районного (міського)), другого (обласного) турів всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Лист МОІППО від 02.10.2017 р. №1161/15-23 «Про створення портфоліо на освітньому просторі Місrosoftвсеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Наказ відділу освіти Очаківської міської ради 03.10.2017 р. №179 «Про проведення першого (міського) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Лист відділу освіти Очаківської міської ради 23.10.2017 р. №01-03-3/785 «Про умови та порядок проведення першого (міського) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018»

Вчитель року -2017





Вчитель року -2016

       Так сталося, що мені одноразовый випадало бути членом журі, як районного так і обласного етапів конкурсу "Вчитель року". І тому хочу поділитися на сторінках власного блогу думками з цього приводу. Можливо якась порада стане в нагоді учасникам фахового конкурсу №1.

Майстер клас

           Одним із випрбувань конкурсу "Вчитель року" є проведення майстер класу. В інтернеті є різні визначення цієї форми демонстрації власного педагогічного досвіду, але ці визначення занадто заформалізовані і, на мою думку, не розкривають основного питання - як готуватися до цього випробування  і що робити знаходячись перед членами журі? Інтернетний варіант я нижче визначив курсивом.

Майстер-клас — це головний засіб передавання концептуально нової ідеї авторської педагогічної системи. Учитель як професіо­нал протягом років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що містить цілепокладання, проектування, використання послідовності багатьох відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні винаходи, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.
Майстер-клас — це особлива форма навчального заняття, що заснована на «практичних» діях, у ній міститься творче розв’я­зання певних педагогічних завдань (пізнавального й проблем­ного).
Майстер-клас — це передавання майстром учням досвіду, май­стерності, найчастіше шляхом прямої й коментованої демонстрації прийомів роботи.

Якими є найважливіші особливості майстер-класу?

  1. Новий підхід до філософії навчання, що змінює наявні стерео­типи.
    1. Метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє об­мінюватися думками.
    2. Створення умов для залучення всіх до активної діяльності.
    3. Постановка проблемного завдання й розв’язання його за до­помогою програвання різних ситуацій.
    4. Прийоми, що розкривають творчий потенціал як учителя- майстра, так і учасників майстер-класу.
    5. Форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав’язуватися учасникам.
    6. Забезпечення можливості кожному учасникові висловитися щодо запропонованого методичного матеріалу.
    7. Процес пізнання є значно важливішим, ціннішим, ніж власне знання.
    8. Форма взаємодії — співробітництво, співтворчість, спільний пошук.

А тепер мої рекомендації

1. Вчитель має представитися членам журі, назвавши тему власного досвіду.
2. Конкурсант має пояснити, але дуже коротко, суть досвіду та його ефективність.
3. Педагог пропонує взяти участь присутнім (членам журі та іншим конкурсантам) у проведенні фрагменту заняття, на якому він намагатиметься розкрити (продемонструвати) свій досвід на практиці. "Уявіть, що Ви учні 7 класу знаходитеся на практичному занятті із всесвітньої історії тема якого "Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».  Для виконання практичної роботи нам знадобляться..." 
3. Готуючись, попередньо, важливо врахувати якість аудиторії. На І (районному) етапі перед конкурсантом знаходитимуться педагоги, більшість з яких не є фахівцями з вашого предмету (історії, іноземної мови, Захисту Вітчизни, тощо). На ІІ (обласному) етапі ця проблема зникне сама собою (всі фахівці). Тому доцільно передбачати завдання більшої складності, збільшуючи темп та щільність роботи з уявною "дитячою" аудиторією.
5. Під час роботи уникайте складних завдань, які потребують багато зусиль та часу. Намагайтеся продемонструвати декілька форм роботи. Не робіть довгих пауз. Пам'ятайте, в першу чергу, ви не демонструєте виконання певних видів робіт, а демонструєте своє вміння ефективно працювати. 
6. Досить важливий психологічний настрій. Посміхайтеся, "демонструйте" себе. Враховуйте все - міміку, жести, одяг, макіяж, зачіску.  
7. Тренуйтесь попередньо на дітях (краще на колегах) власного закладу. Обов'язково прислухайтеся до порад колег.
8. Чітко дотримуйтесь часу, відведеного на майстер клас. Члени журі ведуть хронометраж і можуть перервати вашу роботу, якщо термін вичерпається.
9. Під час роботи заохочуйте, хваліть удаваних "учнів".
10. Обов'зково підведіть підсумок спільно проведеній роботі. Підсумовуюи, можете закінчити свій спітч приблизно такими словами: "Шановні члени журі та конкурсанти я сподіваюсь на те, що зміг (змогла) продемонструвати Вам застосування елементів власного педагогічного досвіду та довести ефективність його використання на практиці".  
Оцінювання майстер класу
        Майстер клас на районному етапі оцінюється за такими критеріями:
- актуальність вибору теми - 5 балів;
- оригінальність змісту та форм проведення майстер класу - 10 балів;
- методична доцільність і цінність досвіду - 10 балів;
- рівень професійної взаємодії з аудиторією - 5 балів;
- загальна культура спілкування, педагогічний такт, ерудиція - 5 балів;
- дотримання регламенту - 5 балів.
                                                                                                                        Всього: 40 балів
Посилання на відео майстер класів:

https://www.youtube.com/watch?v=urqOenvYXtY           - правознавство

https://www.youtube.com/watch?v=HGpRHg09swI          - правознавство

https://www.youtube.com/watch?v=GKNMUWQNH_4    - математика

https://www.youtube.com/watch?v=x30lC5Vh4Ag           - українська мова та література

https://www.youtube.com/watch?v=BKH28g8XgwU       - образотворче мистецтво

Документи, які подаються учасником до оргкомітету І (районного) етапу всеукраїнського конкурсу

 "Вчитель року 2016"

1. Заява учасника (написана власноруч):

Зразок:
Оргкомітету І (районного) туру всеукраїнського Конкурсу                                      «Учитель року – 2016»
________________________
(ПІБ – повністю)
________________________
(посада, місце роботи)

ЗАЯВА

Прошу допустити мене до участі у І (районному) турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016» у номінації «_______________________».
З умовами Конкурсу ознайомлена (ий) і погоджуюся.

(дата)                                                                                              (підпис)
2. Лист-представлення конкурсанта загальноосвітнього навчального закладу:

Оргкомітету І (районного) туру
всеукраїнськогоконкурсу
«Учитель року – 2016»
__________________________________________________________
(повне найменування загальноосвітнього закладу)
представляє________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові учасника конкурсу)
__________________________________________________________
(посада і місце роботи учасника конкурсу)
на участь у всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2016» у номінації «______________».
__________________________________________________________ (короткий висновок про педагогічну та методичну діяльність учасника )

Керівник_________________________

(підпис)                                                              (прізвище, ім'я, по батькові)


М. П.

3. Висновок шкільного методичного об’єднання про педагогічну та методичну діяльність конкурсанта.
4. Опис власного педагогічного досвіду (обсяг – до 2 сторінок) та його презентація (не більше 15 слайдів).
5. Анкету учасника Конкурсу (із особистим підписом) установленого зразка:
                                                           АНКЕТА 
                          учасника І (районного) туру всеукраїнського конкурсу 
                                                   «Учитель року – 2016»

1.
Прізвище, ім’я та по батькові
2.
Дата і місце народження
3.
Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail
4.
Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації)
5.
Ідентифікаційний код
6.
Які навчальні заклади закінчили, в якому році, спеціальність за дипломом
7.
Місце роботи (повне найменування навчального закладу, адреса, телефон закладу,e-mail)
8.
Стаж роботи: загальний,
9.
у тому числі педагогічний:
10.
Кваліфікаційна категорія
11.
Звання
12.
Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)
13.
Класи, в яких викладаєте
14.
Ваше педагогічне кредо
15.
Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте
16.
Власнийо собистісний і педагогічний портрет (у формі короткої замітки обсягом до одніє їсторінки)
17.
Даю згоду на внесення інформації в базу даних і публікацію матеріалів у періодичних та інших освітянських виданнях із можливим редагуванням

18.

Підписучасника _____________________Дата

6. Кольоровий портрет 9 х 12 (оригінал) і сюжетні фотографіїпро педагогічну діяльність (на уроці, позакласному заході, педагогічній нараді тощо).

 7. 4 (чотири) конспекти уроків з дидактичними матеріалами (бажано з однієї теми та різними за типами). Це надасть можливість журі відслідкувати послідовність та системність використання власного досвіду роботи.

8. 2 (два) виховні заходи.

9. Наявність власного блогу (сайту), який відповідатиме встановленим вимогам. Всі матеріали Конкурсу мають бути розміщені на блозі (сайті) учасника.

Матеріали учасника повинні бути зібрані в теку з файлами, електронний варіант – на диску CD-R.

Рекомендовані розділи (сторінки) блогу (сайту) конкурсанта

Під час оцінювання блогу журі рекомендує вести такі сторінки блогу:
- "Про себе" - інформація у формі есе з описом професійної діяльності, уподобань
життєвого досвіду, родини тощо;
- "Опис педагогічного досвіду" ;
- "Презентація досвіду"
- "Конспекти уроків";
- "Виховні заходи";
- " Методичні розробки";
- "Відеоматерали", "Відеотека" тощо;
- "Робота з учнями";
- "Робота з батьками";
- Загальна кількість переглядів стрінок блогу (сайту).

Етапи та умови проведення конкурсу Вчитель року-2016

Заочний етап (надати матеріали не пізніше 20 листопада 2015 року):
Надання на розгляд журі теки учасників з наступними матеріалами:
Ø Заява
Ø Лист-представлення
Ø Анкета учасника
Ø Інформаційна картка
Ø Висновок ШМО про педагогічну та методичну діяльність учасника
Ø Опис власного педагогічного досвіду
Ø Розробки уроків із дидактичним супроводом
Ø Розробки позакласного заходу
Ø Фотоматеріали
Ø Посилання на блог (сайт) учасника з метою розміщення на сайті відділу
Очний етап (25 листопада 2015 року)
Програма проведення очного етапу:
І. Заїзд та реєстрація учасників конкурсу   8.30 – 09.00
ІІ. Жеребкування                                            09.00 – 09.15
ІІІ. Презентація досвіду (до 5 хвилин)         09.15 – 10.00
IV. «Майстер-клас» (до 20 хвилин)              10.00 – 11.30
V. Тестування з фахової майстерності         11.30 – 12.10
VІ. Підведення підсумків
Критерії оцінювання матеріалів:
-         1 бал за наявність та правильність оформлення  зазначених матеріалів теки (кожного окремо) максимально 9 балів
-         1бал за наявність кожної із працюючих сторінок блогу (сайту)
Ø Про себе
Ø Опис педагогічного досвіду
Ø Презентація досвіду
Ø Конспекти уроків
Ø Виховні заходи
Ø Методичні розробки
Ø Відеоматерали, Відеотека тощо
Ø Робота з учнями
Ø Робота з батьками
Ø Загальна кількість переглядів стрінок блогу (сайту)

-         30 балів  - опис власного педагогічного досвіду

Критерії оцінювання виконання завдань конкурсу:
Презентація  власного педагогічного досвіду - 10 балів
«Майстер-клас» -  40 балів

Тестування – 35 балів
МАТЕРІАЛИ НА ДОПОМОГУ УЧАСНИКАМ
І (районного) етапу всеукраїнського конкурсу
«Учитель року – 2016»: орієнтовні запитання, тести, завдання

Тема «Сучасний урок» (складено за однойменним посібником Шарко Валентини Дмитрівни, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри фізики Херсонського державного університету, докторанта Національного педагогічного університету імені
М. Драгоманова, провідного викладача всеукраїнської Відкритої педагогічної школи, учителя-методиста, соросівського вчителя)

1.              Які чинники впливають на проведення та результати уроку?
2.              Які форми організації навчального процесу, крім традиційного уроку, ви знаєте?
3.              Які характерні ознаки сучасного уроку?
4.              Які є типи сучасних уроків?
5.              Які особливості уроків у системі навчання за моделлю прямого викладання?
6.              Які особливості уроків у системі навчання за моделлю кооперативного навчання?
7.              Які особливості уроку у системі проблемного навчання?
8.              Які особливості уроку у технології особистісно зорієнтованого навчання?
9.              Які особливості уроку у технології розвивального навчання?
10.           Які особливості уроку у технології модульного навчання
11.           Які особливості уроку у технології інтерактивного навчання?
12.           Які особливості уроку у технології розвитку критичного мислення?
13.           Які три стадії передбачаються при складанні плану-конспекту уроку?
14.           Які функції виконує вчитель у підготовці та проведенні уроку?
15.           Чому мета уроку є триєдиною?
16.           Які є вимоги до добору навчального матеріалу у процесі підготовки до уроку?
17.           Які загальнонавчальні вміння, за визначенням                                    В. О. Сухомлинського, відносять до найважливіших?
18.           Які загальнонавчальні вміння і навички виділяє                                        Ю. Бабанський?
19.           Які є основні недоліки в організації уроку?
20.           На які дві групи поділяються принципи навчання ?
21.           Які з них належать до групи загального характеру, а які – до специфічних, характерних для певного виду технологій навчання ( модульної, креативної тощо)?
22.           Які ви знаєте традиційні методи навчання?
23.           Які серед способів організації навчальної діяльності сьогодні є домінуючими?
24.           Які є прийоми контролю та самоконтролю?
25.           Які є евристичні методи навчання?
26.           Які прийоми навчання найкраще використати в роботі з обдарованими дітьми? Які використовуєте ви?

Завдання:
1.          Дайте визначення поняття «урок».
2.          Перерахуйте основні його компоненти.
3.          Розтлумачте термін «методи навчання». Назвіть їх.
4.          Розпишіть три групи засобів навчання.
5.          Доповніть подану структуру комбінованого уроку:


Назва етапу
Психолого-педагогічні особливості діяльності

учителя
учнів

Експозиція
Повідомлення або
формування разом із учнями цілі, теми уроку (проблеми, плану)

?

Презентація

?
Сприймання та часткове осмислення нового або самостійного
здобуття знань
Відпрацювання нового матеріалу
?
?
Контроль, оцінка
?
?
Організаційно-пов’язуючий етап
Ознайомлення зі
структурою домашнього зав-дання, із якого учні можуть обирати за бажанням окремі зав-дання
?

Запитання та завдання з педагогіки

Розробили:
Нор К.Ф,. кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, психології та менеджменту МОІППО;
Хортів Г. В., старший викладач кафедри педагогіки, психології та менеджменту МОІППО

1. Що називається педагогікою?
1)                     Педагогіка – наука про мистецтво впливу вихователя на поведінку вихованців;
2)                     Педагогіка вивчає закономірності розвитку дитини і визначає програму цього розвитку;
3)                     Педагогіка – наука про виховання людини відповідно до потреб суспільства;
4)                     Педагогіка займається організацією спільної діяльності вихователя і вихованців.

2. Які історичні етапи розвитку української народної педагогіки вам відомі?
1) Дохристиянські часи, княжа доба, козацька педагогіка, сімейно-побутова педагогіка 19–20 ст.
2) Дохристиянські часи, сімейна-побутова 15–19 ст., козацька педагогіка.
3) Дохристиянські часи, сімейна-побутова педагогіка, козацька педагогіка.

3. Яка схема відображає шлях пізнання наукової істини?
1) теорія – практика;
2) розум – закони природи;
3) корисність знань – істинність знань;
4) живе спостереження – абстрактне мислення – практика;
5) абстрактне мислення – живе спостереження – практика.

4. Що називається навчанням (виберіть правильну відповідь):
1) Навчання передбачає озброєння учнів методами навчальної діяльності, в результаті якої буде здійснюватися їхній розумовий розвиток.
2) Навчання – це цілеспрямована і систематична робота вчителя, скерована на озброєння учнів знаннями, уміннями, навичками, підготовку їх до активної життєвої позиції.
3) Навчання – це діяльність учнів, в результаті якої здійснюється розвиток інтелектуальних можливостей особистості.
4) Під навчанням слід розуміти систему впливу педагога на особистість учня з метою всебічного виховання.
5) Навчання – це двобічна сумісна діяльність вчителя та учнів.

5. Підкресліть основні компоненти змісту освіти:
1) знання про світ, суспільство, людину;
2) звички постійного читання матеріалу;
3) досвід практичної діяльності, культура поведінки, вміння та навички.

6. Від чого залежить вибір методу навчання?
1) змісту навчального матеріалу, типу уроку, принципу навчання;
2) змісту навчального матеріалу, ступеня знайомства учнів із цим матеріалом і їх життєвого досвіду, дидактичного завдання;
3) типу уроку, принципів навчання;
4) ступеня знайомства учнів із навчальним матеріалом і їх досвіду;
5) дидактичне завдання, принципи навчання.

7. Учитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок, суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб’єктивно оцінює досягнуті результати. Для якого стилю спілкування характерна така поведінка вчителя?
1) ліберальний;
2) демократичний;
3) авторитарний.

8. Вкажіть найефективніший шлях індивідуалізації навчання.
1)                     додаткові заняття з відстаючими;
2)                     закріплення сильних учнів за слабшими;
3)                     диференціювання самостійних робіт для слабших, середніх і сильних учнів;
4)                     орієнтування в навчанні на середніх учнів;
5)                     правильної відповіді немає.

9. Базовий навчальний план – це ...
1)                     звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл;
2)                     цілісне уявлення про змістове наповнення і співвідношення основних галузей знань за роками навчання в середній школі, тривалість вивчення освітньої галузі знань або навчального предмета, тижневе навантаження;
3)                     змістова концентрація цілей загальноосвітньої підготовки учня середньої школи в навчальних програмах з предметів;
4) правильної відповіді немає.

10. В якій частині навчальної програми розкриваються освітньо-виховні завдання навчального предмету, його місце в системі освіти й даються методичні вказівки?
1)пояснювальна записка;
2) зміст;
3) додаток;
4) програма до кожного класу;
5) правильна відповідь відсутня.

11. Від чого залежить вибір організаційних форм навчання?
1)кількості учнів, які навчаються;
2)місця навчання учнів;
3)мети та завдання навчання;
4)тривалості учбових занять;
5)особливості шкільних предметів;
6)забезпеченістю навчальних посібників.

8.            Учитель сформулював проблему і продемонстрував учням шлях її розв’язання. Який метод навчання він використав?
1) пояснювально-ілюстративний;
2) репродуктивний;
3) проблемний виклад;
4) частково-пошуковий;
5) дослідницький.

9.            У яку групу включені поняття, що належать до функції навчання?
1)              Знання, методи, принципи.
2)              Виховання, діагностика, форми.
3)              Освіта, розвиток, виховання.
4)              Правильної відповіді немає.

14. До якого педагогічного поняття відносяться основні положення, якими треба керуватися, щоб навчання було найбільш ефективним?
1) форми навчання;
2) методи навчання;
3) принцип навчання;
4) засоби навчання;
5) правильна відповідь відсутня.
3.             Для якого типу уроків характерна запропонована структура?
1) Перевірка знань учнів.
2) Перевірка, осмислення теоретичних знань учнів.
3) Застосування знань у нестандартних ситуаціях.
4) Підсумки уроку.
5) Завдання додому.

4.       Методи навчання: бесіда, лекція, розповідь об’єднані за такою ознакою...
1) за джерелом передачі і сприймання навчальної інформації;
2) за стимулюванням пізнавальної діяльності;
3) за логікою передачі інформації і сприйняттям навчальної інформації;
4) за характером пізнавальної діяльності;
5) за ступенем самостійного мислення учнів при засвоєнні знань.
5.            Навички – це...
1) здатність людини виконувати які-небудь дії на основі раніше надбаного досвіду;
2) способи виконання практичних дій;
3) способи виконання різноманітних дій, доведені до автоматизму.

18. Знання – це ...
1)              сукупність вмінь і навичок, якими необхідно оволодіти учневі;
2)              цілісна система наукових понять про закони розвитку природи, суспільства і мислення;
3)              теоретичний матеріал, яким необхідно оволодіти учневі.

19. Навчання ефективно впливає на процес розвитку тоді, коли...
1) орієнтується на вже розвинуті здібності;
2) знаходиться поза межами можливостей дитини;
3) знаходиться в зоні найближчого розвитку здібностей дитини.
20. Назвіть пропущений компонент сучасного педагогічного процесу:
1) цільовий;
2) стимуляційно-мотиваційний;
3) процесуальний;
4) контрольно-регулювальний;
5) оціночно-результативний.

Орієнтовні запитання:
1. Які основні завдання сучасної національної освіти в Україні?
2. У чому полягають особливості педагогічної професії?
3. Що таке педагогічна культура вчителя? Розкрийте взаємозв’язок і взаємозалежність загальної і професійної культури педагога.
4. Які компоненти складають основу педагогічної майстерності?
5. Проаналізуйте, чого чекає сучасне суспільство від учителя?
6. Як Ви розумієте вислів німецького педагога А. Дістервега: «Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя»?
7. Що таке педагогічна техніка? Назвіть складові педагогічної техніки?
8. Проаналізуйте стилі діяльності Ваших шкільних учителів. Наведіть найбільш яскравий приклад такого вчителя.
9. Чи може кожен педагог досягти вершин педагогічної майстерності? Чому?
10. Чому спілкування розглядають як основу педагогічної діяльності?
11. Які компоненти складають зміст теоретичної готовності вчителя?
12. Які уміння складають зміст практичної готовності вчителя?

Орієнтовні запитання з психології:

Варіант-1
1.                       Що означає термін «інклюзивна освіта»?
2.                       Які психолого-педагогічні здібності до спілкування з дітьми ви можете назвати?
3.                       Які явища чи психофізичні стани можуть провокувати залежності в учнів?
4.                       Які із субкультур ви можете назвати та дати їм короткі характеристики?
5.                       Які психологічні бар’єри успішності учня у навчанні ви знаєте? Аргументуйте ваші погляди.
6.                       За рахунок чого відбувається процес розвитку особистості?

Орієнтовні завдання із психології:
1.          Назвіть переваги інклюзивної форми навчання для дітей із особливими освітніми потребами.
2.          Назвіть переваги інклюзивної форми навчання для здорових одноліток.
3.          Назвати основні принципи інклюзивного навчання.
4.          Розкрийте поняття «інтелектуальна, творча, спеціальна, академічна обдарованість».
5.          Розкрийте зміст поняття «девіантні форми поведінки дітей».



Варіант-2
Орієнтовні завдання з психології:

І. Продовжити речення:
1.       Активаторами емоції інтересу є:………………….
2.       Фізіологічні ознаки сором’язливої людини – це…
3.       Є два шляхи, що змінюють небажану поведінку:…………
4.       Девіантні форми поведінки – це спосіб …………..
5.       Соціалізація дорослих орієнтована на оволодіння навиками поведінки, соціалізація дітей на…………
6.      Найсильніший мотив діяльності особистості на соціальному та індивідуальному рівнях………………..
7.          Знання в мисленні виконують дві функції: «матеріалу» для мислительної обробки і ……………...

ІІ.
1. Розкрити психологічні механізми впливу на особистість у навчально-виховному процесі.
1.                      Розкрити смисловий простір цінностей молодого покоління.
2.                      Розкрити роль метакогнітивних здатностей у розвитку інтелекту школяра.

Запитання з психології:
1.                    Які психологічні особливості дітей виявляються в період переходу від початкової школи до середньої?
2.                    Які психологічні новоутворення дітей молодшого юнацького віку?
3.                    З чим може бути пов’язана дезадаптація учнів молодших класів?
4.                    Які особливості розвитку дітей пуберіантного періоду?
5.                    Які психологічні передумови виникнення конфліктів у педагогічній діяльності?


ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

Розробила: Капустеринська Т. Д.,
старший викладач кафедри педагогіки, психології та менеджменту МОІППО

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку
1.                      Чітке формулювання освітніх завдань у цілому та його складових елементів, їхній зв'язок із розвиваючими і виховними завданнями.
2.                      Визначення оптимального змісту відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, із урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.
3.                      Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.
4.                      Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.
5.                      Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.
6.                      Створення умов для успішного навчання учнів.

ІІ. Психологічні вимоги до уроку.
1.                      Психологічна мета уроку:
1)                     Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.
2)                     Врахування в цільовій настанові уроку психологічної задачі. вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.
3)                     Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
2.                      Стиль уроку:
1)                     Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання.
·      співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;
·      визначення обсягу і відтворюючої діяльності;
·      планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;
·      виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);
·      облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;
·      співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв’язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різні зауваження, нотації).
2)                     Особливості самоорганізації вчителя:
·      підготовленість до уроку – головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;
·      робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, спів настроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність. Наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);
·      педагогічний такт (випадки прояву);
·      психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт тощо);
3.                      Організація пізнавальної діяльності учнів:
1)                     Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:
·      планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їхнього мислення;
·      використання установок у формі переконання;
·      планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;
·      вправи.
2)                     Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:
·      визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);
·      опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності й уяви учнів;
·      планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);
·      керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;
·      використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).
3)                     Закріплення результатів роботи:
·      формування навичок шляхом вправ;
·      навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.
4.                      Організованість учнів:
1)                     Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.
2)                     Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.
5.                      Врахування вікових особливостей учнів:
1)                     Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.
2)                     Підбиття підсумків уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.
3)                     Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

ІІІ. Гігієнічні вимоги до уроку
1.                    Температурний режим.
2.                    Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання тощо).
3.                    Освітлення.
4.                    Попередження втоми і перевтоми.
5.                    Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).
6.                    Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.
7.                    Дотримання правильної робочої пози учня.
8.                    відповідність росту школяра класних меблів.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку
1.               Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.
2.               Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.
3.               Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.
4.               Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.
5.               Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навальної дисципліни, типу і виду уроку.
6.               Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.
7.               Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.
Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:
1. Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.
2. Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.
3. Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.
4. Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, що забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура – розподіл часу на різних етапах».
5. Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, що вони отримали, із метою попередження формального засвоєння теорії.
6. Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об’єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, із практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання між предметних зв’язків із метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.
7. Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.
8. Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.
9. Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів із акцентом на надання диференційованої допомоги учням із різним рівнем підготовки з предмета.
10.                    Формування в усіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.
11.                    Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.
12.                    Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТНЗ, засобів інформації, ЕОТ).
13.                    Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.
14.                    Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).
15.                    Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.
16.                    Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх із поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

Ефективність уроку вчитель може визначити, зробивши самоаналіз за блоками, кожен з яких характеризується дев’ятьма показниками.
                                                                 
Показники блоків, за якими можна зробити самоаналіз, щоб визначити ефективність уроку.

БЛОК №1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
1.                      Короткочасність організаційного моменту. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм, повна готовність класу й устаткування до уроку.
2.                      Чи початий урок зі стимулюючого введення (створення емоційного і ділового настрою, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації)?
3.                      Чи повідомлена тема уроку, чи підводяться учні до самостійного визначення її, спираючись на їхній життєвий досвід і вже наявні знання?
4.                      Чи ставиться перед учнями мета уроку, чи дається установка перед виконанням завдань, чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми, чи завершені етапи уроку?
5.                      Чи мають місце логічні переходи від одного етапу уроку до іншого; чи визначається значимість етапів уроку у формуванні знань, умінь учнів з урахуванням поставлених цілей?
6.                      Чи дозволила система пропонованих запитань, завдань виявити типові прогалини в знаннях учнів і оперативно усунути їх? Наскільки якісно засвоїли учні алгоритм теми?
7.                      Чи підведений підсумок уроку; чи змогли учні виділити головне в темпі, її алгоритм і значення в системі знань учнів?
8.                      Чи виконували психолого-гігієнічні вимоги, вимоги техніки безпеки, чи проводилася фізкультхвилинка (початкові класи)?
9.                       Чи раціонально використаний час уроку, чи виконаний намічений план, наскільки обґрунтовані відступи від плану?
БЛОК №2. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА 1)
1.          Чи формулюються поняття на простому і частково відомому матеріалі, чи використовується при цьому наочність (таблиці, схеми, ілюстрації, моделі), чи проводяться досліди?
2.          Чи є спонукання учнів до навчальної активності (не менше двох методів активного навчання)? Чи проводиться словникова робота з метою усвідомлення учнями навчального матеріалу?
3.          Чи ставиться перед учнями навчальна проблема, чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування?
4.          Чи розвивається в учнів уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, виділяти алгоритм теми (у практичних завданнях і діях учнів)?
5.          Чи мали місце самостійні творчі роботи, чи створюються в процесі навчання проблемні й нестандартні ситуації?
6.          Чи розроблені види перевірки контролю знань учнів (не менше двох раціональних методів); чи здійснюється зворотний зв'язок, його ефективність?
7.          Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак досліджуваного матеріалу, понять, зв’язків; наскільки якісно засвоїли учні раніше вивчений і новий матеріал?
8.          Чи використовувалося диференційоване навчання, наскільки адресно й ефективно воно було (проводиться звичайно під час індивідуальної перевірки знань, самостійної роботи; враховується обсяг і складність завдань)?
9.          Чи вимагається від учнів повні відповіді; рівень їх монологічної мови?

БЛОК №3. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА 2)
1.                     Чи були взаємопов’язаними на уроці словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення?
2.                     Чи створювалися проблемні ситуації шляхом реалізації знань і чи реалізувалися вони шляхом проблемного пояснення; розв’язання разом з учителем; самостійного вирішення проблеми при керівній ролі вчителя; самостійно?
3.                     Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підкорені цілям і завданням уроку і чи відповідають рівню навченості учнів?
4.                     Чи навчальна діяльність на уроці різноманітна (не менш двох-трьох раціональних видів: індивідуальна, фронтальна, групова, сполучення фронтальної з груповою, індивідуальна з фронтальною, робота в парах)?
5.                     Чи спонукає учитель учнів до самоперевірки, самоаналізу і само реакції, чи організовує взаємоперевірку, учить умінню давати об’єктивну самооцінку й оцінку знань товаришів, учить обґрунтовувати?
6.                     Чи тон ведення уроку доброзичливий, упевнений; чи простежується чіткість, діловитість, організованість?
7.                     Чи коректно й об’єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, прикладах, пропозиціях і діях?
8.                     Чи проводиться поточний контроль на повній довірі, чи учитель не втручається на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності і дає поради, рекомендує, проводить індивідуальну роботу?
9.                     Чи сформовані знання з навчального предмета, уміння опановувати алгоритмом теми і застосовувати отримані знання в самостійних творчих завданнях? Наскільки якісно?

БЛОК №4. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

1.                     Чи визнає вчитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану?
2.                     Чи є визначальним у плані цілепокладання і мотивація навчання (навчальні, розвиваючі і виховуючи цілі уроку)?
3.                     Чи намічені шляхи реалізації освітніх, розвиваючих і завдань, що виховують?
4.                      Чи мали місце в плануванні інноваційні методи, прийоми роботи, диференціація в навчанні?
5.                     Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність інформації з віковими особливостями і навчальними можливостями учнів класу?
6.                     Чи планується на уроці використання наочності (ТЗН, таблиць, опорних схем, ілюстрацій, моделей, демонстрація дослідів)? Чи використовувався зворотний зв'язок?
7.                     Чи сприяє структура уроку, сплановані запитання, завдання, практична діяльність учнів їх пізнавальній активності, самостійності, розвитку творчих здібностей і умінню користуватися алгоритмом теми?
8.                     Чи в системі планується повторення раніше вивченого матеріалу, чи мають місце зв'язок раніше вивченого матеріалу з новим?
9.                     Чи обґрунтовується обсяг і складність домашнього завдання, чи враховуються навчальні можливості класу й окремих учнів, чи підготовлені учні до результативного виконання домашнього завдання?

БЛОК №5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТ ІУЧНІВ

1.                     Наскільки активні й працездатні учні на уроці?
2.                     Наскільки сформульовані вміння учнів організувати свою діяльність на робочому місці в часі відповідно до заданих цілей і завдань уроку?
3.                     Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття і переробку інформації? Який рівень організованості й активності в навчальній діяльності?
4.                     Наскільки самостійно й ефективно учні змогли застосувати отримані раніше знання в оформленні нових понять, зв’язків, відносин?
5.                     Наскільки учні вміють планувати, організовувати, встановлювати зв’язки, узагальнювати, робити висновки, виділити головне, володіти монологічною мовою?
6.                     Чи учні вміють розпізнати і виділити новий зміст; застосовувати нові знання до пояснення явищ, зв’язку між ними, законів, правопису; чи вміють використовувати ці знання в практичних завданнях?
7.                     Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів; чи вміють обґрунтовувати оцінку?
8.                     Як уміють учні здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самореакція?
9.                     Чи коректні, комунікабельні учні? Наскільки вони вміють працювати фронтально, індивідуально й у групах?

БЛОК №6. ПІДСУМОК УРОКУ І ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.                     Наскільки міцно учні засвоїли алгоритм теми і вміють застосовувати його в завданнях, практичних, самостійних і творчих роботах?
2.                     Чи відзначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів?
3.                     Чи дана характеристика роботи класу (показана успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки)?
4.                     Чи вміє вчитель охопити типове в успішності засвоєння і виділенні недоліків; врахувати реальні можливості класу?
5.                     Чи мало місце на уроці формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдань уроку, акцентоване під час підведення підсумку?
6.                     Чи мала місце корекція обсягу і змісту домашнього завдання, його диференціація з урахуванням навчальних можливостей          класу й окремих учнів?
7.                     Чи дана чітка інструкція і методичні поради щодо виконання домашнього завдання, чи залучалися знання й уміння учнів?
8.                     Чи проводилася робота з інструктування щодо домашнього завдання в рамках часу уроку?
9.                     Чи записані на дошці й у щоденниках параграф, номери задач і завдань, розділи тем, сторінки, чи задані завдання на повторювання матеріалу, творчі завдання?

Під час самоаналізу вчитель заповнює комірки:
Ефективність уроку = ∑ балів
                                      108
1 – 0,8 – високий рівень;
від 0,8-0,7 – достатньо високий рівень;
від 0,7-0,6 – середній рівень;
від 0,6-0,5 – низький рівень;
нижче 0,5 – критичний.

Показники блоків
Блоки
1
1
2
3
4
5
6
2






3






4






5






6






7






8






9







Орієнтовні запитання із психології:

1.                       Що означає термін «інклюзивна освіта»?
2.                       Які психолого-педагогічні здібності до спілкування з дітьми ви можете назвати?
3.                       Які явища чи психофізичні стани можуть провокувати залежності в учнів?
4.                       Які із субкультур ви можете назвати та дати їм короткі характеристики?
5.                       Які психологічні бар’єри успішності учня у навчанні ви знаєте? Аргументуйте ваші погляди.
6.                       За рахунок чого відбувається процес розвитку особистості?



(зі змінами, унесеними відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 11.11.2015 за № 1/9-540 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2016»

Шановні колеги. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Очаківського району братимуть участь у І (районному) етапі Всеукраїнського конкурсу вчитель року-2016 з номінацій - «історія», «англійська мова», «математика», «захист Вітчизни».
За умовами конкурсу фахове журі оцінюватиме статистику відвідування блогу (сайту). Допоможіть колегам збільшити кількість відвідувань, відвідавши їхні особисті сторінки, ознайомтеся з досвідом іх роботи.

http://mynewswitlana.blogspot.com/
Куцурубська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка, Бохна Світлана Олександрівна, номінація «історія»

 http://anastasia-bozhok.webnode.com.ua/
 Дмитрівський НВК, Божок Анастасія Сергіївна, номінація «англійська мова»

http://infourok.ru/user/yavorskaya-olga-nikolaevna/blog
Острівський НВК, Яворська Ольга Миколаївна, номінація «англійська мова»

http://mateolviopoliten.blogspot.com/p/blog-page_94.html
Парутинська ЗОШ, Кулай Олег Миколайович, номінація «математика»

http://pauchenko.blogspot.com/
Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст. імені І. Рачкова, Паученко Олена Валеріївна, номінація «математика»

http://Grapcheva.blogspot.com/
Кам’янська ЗОШ І-ІІІ ст., Грапчева Тетяна Михайлівна, номінація «Англійська мова»

 http://lobodanatali.blogspot.com/
Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст. імені І. Рачкова, Лобода Наталія Борисівна, номінація «захист Вітчизни»


http://andrei0312.blogspot.com/
Парутинська ЗОШф І-ІІІ ст., Богатирьов Андрій Олександрович, номінація «захист Вітчизни»



Переможці ІІ (обласного) очного туру  всеукраїнського туру "Учитель року - 2016"
у фіналі проводитимуть відкритий урок з його подальшим самоаналізом


Самоаналіз уроку — це умовне розкладання проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх сутність, задачі з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого з здійсненими з урахуванням успіхів та руху учнів.
Пропоную ознайомитись зі зразками самоаналізу уроків.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)