Як завжди "революційні" зміни в
освітньому середовищі пропоновані профільним Міністерством матимуть неприємний
"побічний" ефект для учасників навчально-виховного процесу. На
профілізацію шкіл, з самого початку, не виділялися кошти і розраховувати на це
в сучасних умовах просто безглуздо. Розробити та затвердити власну авторську
програму простому вчителю, через бюрократизацію цієї процедури, майже неможливо.
А який профіль обрати дитині та її батькам, які мешкають у сільській
місцевості, або у невеликому містечку де одна, або декілька шкіл? Куди подіти
непрофільних вчителів, які згодом опиняться на вулиці? Запитань більше ніж
відповідей.
Автор блогу
Міністерство освіти пропонує до громадського
обговорення проект типового навчального плану для 10-11 класів.
Документ містить низку новацій, що визначають суттєво іншу систему створення
навчального плану для старшої школи.
Зокрема, пропонується
скоротити кількість обов’язкових предметів – з 22 до 9, позбутись такого явища
як «універсальний профіль», надати школам можливість створювати власні
«спецкурси» для поглиблення профільного навчання, а також запровадити у старшій
школі інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство» та
«Математика».
У відомстві зазначають, що запропоновані зміни
мають набрати чинності у 2018/19 навчальному році, при цьому проект документа
передбачає зміну підходів до формування переліку предметів в 10-11 класах і є
першим кроком до формування справжньої профільної школи.
«Документ, що наразі розміщено на сайті МОН у
рубриці «Громадське обговорення», – це лише проект, який ми пропонуємо на
розгляд громадськості. Ми дуже сподіваємося, що усі зацікавлені – а це й
вчителі, й батьки, й самі учні старшої школи – висловлять свою думку щодо
запропонованих змін», – зазначив заступник міністра освіти Павло Хобзей.
У МОН також наголошують, що розроблений проект
типового навчального плану для 10-11 класів, який виставлено на громадське
обговорення є першим кроком до змін в межах масштабної реформи «Нова українська
школа».
«Графік запровадження цієї реформи передбачає, що
фундаментальні зміни в старшій школі почнуть діяти лише з 2027 року. Але вже
зараз, в межах чинного Державного стандарту, МОН хоче показати напрямок реформ
та зробити більш якісним та сучасним навчання старшокрасників», - наголошують в
МОН.
У Міносвіти зазначають, що сьогодні в чинних
типових навчальних планах у інваріантній частині знаходиться 22 і більше
предметів. Граничне навантаження на учня в школі – 33 години на тиждень. У
середньому на вивчення одного предмета виділено 1,5 години.
«Ґрунтовно вивчити предмет, маючи менше одного
уроку на тиждень, просто неможливо. Діти, що приходять у старшу школу, вже
мають визначатися зі своїми подальшими пріоритетами, почати підготовку до
вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно, учні мають отримати можливість
глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання.
Вивчення всіх предметів на однаково неглибокому рівні у старших класах є
нераціональним», – наголошує Павло Хобзей.
У МОН підкреслюють, що інваріантний складник
цього типового плану вже передбачає навантаження на учня у розмірі 30 годин на
тиждень в 10-му та 33 години в 11-му класах. Таким чином, при граничному
навантаженні дитини в школі у 33 години на тиждень можливість ввести
факультативне вивчення додаткових предметів фактично відсутнє.
«Очевидно, що така система не сприяє отриманню
якісних знань з певних предметів, не дає школам самостійно формувати власний
профіль, створювати додаткові спеціальні курси для поглибленого вивчення
окремих предметів, а також не залишає учням часу на глибше опанування предметів
в межах шкільної програми. Це змушує батьків шукати репетиторів в
позанавчальний час, що створює додаткове навантаження на дітей», - наголошують
у МОН.
У відомстві зазначають, що у проекті типового
навчального плану для учнів 10-11 класів запропоновано суттєво іншу систему
створення навчального плану для школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар