Вони так жили: побут, промисли жителів Кінбурнського півострова кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

У сучасну епоху, коли планета переживає екологічну кризу, а подекуди - кризу духовних орієнтирів, саме на місцевому рівні  захист навколишнього середовища і культурної спадщини зможе завадити поглибленню цих негативних тенденцій.  

Міжнародна рада музеїв у 2016 році оголосила тему "Музеї і культурні ландшафти" до Міжнародного дня музеїв, який відзначається 18 травня. Статус культурного ландшафту як об'єкта спадщини був зафіксований у документах ЮНЕСКО ще в 1992 році, хоча тенденції до його виникнення з'явилися за 20 років до того.

Найважливішою частиною культурного ландшафту є культурна спадщина, яка зберігається у вигляді предметів або інформації. Тобто, культурний ландшафт – це не мертва природа з історичними пам’ятками, руїнами чи музейними артефактами, це є людський простір, складна еко-культурна система. Культурний ландшафт як конкретне місце в просторі є культурним ідентифікатором спільноти, що тут проживає; місце перебування спільноти визначає її особливість, специфіку, ідентичність.

Зважаючи на це, учні Василівської ЗОШ І-ІІІ ступенів долучилися до акції «Ніч музеїв-2016», яку 22 травня провів Військово-історичний музей імені О.В. Суворова. Саме учні цієї школи є авторами нових досліджень у сфері культурної спадщини Кінбурнського півострова. Так, під керівництвом досвідчених педагогів: вчителя історії Твердовської Л.В., вчителя іноземної мови Лахтіонової І.В., директора школи Передрій Н.Г., заступника директора з навчально-виховної роботи Агафонової О.О. учням школи вдалося зібрати етнографічні експонати та продемонструвати їх на власній виставці з теми: «Вони так жили: побут, промисли жителів Кінбурнського півострова кінця ХІХ – поч. ХХ ст.» .

У ході проведення акції діти виступили у ролі екскурсоводів. Учениці 9 класу Цвєткова Крістіна ознайомила присутніх із розділом «Рибальство і соляний промисел», Янчишина Майя докладно розповіла про унікальну технологію будівництва саманних жител, Передрій Лілія продемонструвала зразки місцевого одягу, в який вбиралися місцеві жінки та чоловіки. Семикласниця Бородіна Інна наочно охарактеризувала внутрішнє убрання жител та місцеві ремесла. Призначення деяких артефактів у житті минулих поколінь викликали додаткові запитання у присутніх, що стало свідченням  їх непідробного інтересу.

Педагогічний колектив Василівської школи, яка нараховує 42 учні, попри комунікаційну складність та відірваність від «материкового» життя зумів віднайти оптимальний напрямок у навчально-виховній роботі через урахування реалій місцевого життя. За три останніх роки діти взяли участь у 35 проектах, акціях, конкурсах, форумах, змаганнях  та у більшості з них перемогли, або стали лауреатами. Юні дослідники долучаються до питання захисту, збереження і розвитку природних ландшафтів, сприяючи розвитку культурного туризму, стали центром з вивчення та інтерпретації локальної спадщини, проводять роботу по збереженню історичних та культурних цінностей, які є частиною історії ба̀тьківщини.